快递实名制遇重重阻力：收寄件人担心信息泄露
На територ?? сучасно? Панами люди — давн? ?нд?анц? поселились за к?лька тисячол?ть до нашо? ери, перед приходом ?спанц?в тут проживало понад 60 ?нд?анських племен, в тому числ? Куева, Куна та ?нш?. Перш? контакти з ?вропейцями сталися у 1501 роц? з ?спанцем Родр?гасом де Баст?дасом.
XVI — XVII стол?ття
[ред. | ред. код]_-_An%C3%B3nimo.jpg)
У 1502 роц? Х. Колумб досл?див сх?дне узбережжя Панами п?д час сво?? четверто? мандр?вки до ?нового св?ту?.
У 1510 Васко Нунь?с де Бальбоа заснував колон?ю ? став губернатором рег?ону. У 1513 роц? в?н перейшов панамський перешийок ? став першим ?вропейцем, який побачив Тихий океан. До колон?? були завезен? африканськ? раби, а в 1519 роц? було засновано Панама-С?т?. Незабаром Портобело стало м?стом для транспортування награбованого скарб?в ?нк?в до ?вропи, приваблюючи англ?йських п?рат?в до цих м?сць.
Подорож Васко Нунь?са де Бальбоа в?д Атлантики до Тихого океану 1513 року продемонструвала, що перешийок ? найкоротшим шляхом м?ж океанами, ? Панама швидко стала важливим перехрестям ?спанських колон?й в Новому Св?т?. Золото ? ср?бло доставлялося на кораблях з П?вденно? Америки, пот?м перевозилося через перешийок на ?спанських ср?бних караванах ? завантажувалося на корабл?, як? сл?дували в ?спан?ю. Маршрут став в?домий як Кам?но Реал (Корол?вська дорога), хоча в?н був б?льш в?домий як Кам?но де Крусес (Дорога Хрест?в) через велику к?льк?сть могил на цьому шляху. Початковий маршрут Корол?всько? дороги по?днував м?ста Панаму та Номбре де Д?ос, але в 1597 роц? в?н був перенаправлений до Портобело. Довжина дороги складала б?ля 70 км.
Англ?йський приват?р Генр? Морган, який згодом став губернатором Ямайки, пограбував Портобело ? у 1671 роц? Панама С?т?.
З занепадом ?спансько? ?мпер?? Панама втратила свою важлив?сть у фрахтов?й справ?.
XVIII — XIX стол?ття
[ред. | ред. код]
У 1821 Панамський рег?он проголосив незалежн?сть в?д ?спан?? ? ув?йшов до складу Велико? Колумб?? Симона Бол?вара. У 1831—1858 у склад? Республ?ки Ново? Гранади. Економ?ка кра?ни залишалась в?дсталою, але зац?кавлен?сть у перевезеннях через Панаму знову спалахнула у 1850-х, п?сля в?дкриття запас?в золота в Кал?форн??. У 1850 роц? розпочалося буд?вництво зал?зниц? на м?сц? перетину старих ?спанських дор?г, буд?вництво яко? запропонував Симон Бол?вар, але реальне ф?нансування проекту почали ф?нансов? кола США. У болотист?й м?сцевост? в?д хвороб, що переносяться моск?тами, загинуло чимало найманих роб?тник?в. Зал?зниця була побудована в 1855 роц?. Протяжн?сть дороги — 76 км2. Маршрут пролягав через столицю кра?ни об'?днуючи м?ста Панама та Колон. П?сля зак?нчення буд?вництва в?дбулася перша ?нтервенц?я США на територ?ю республ?ки Колумб?я, як?й до 1902 року належав Панамський перешийок. У 1858—1863 роках Нова Гранада мала назву Гранадська конфедерац?я, а з 1863 року Сполучен? Штати, а з 1886 року Республ?ка Колумб?я.
У 1879 роц? Французькою компан??ю почина?ться буд?вництво Панамського каналу, який би об'?днав Тихий та Атлантичний океани. До 1888 на буд?вництво каналу було витрачено майже в 2 рази б?льше запланованих кошт?в, н?ж передбачалося, а виконано було т?льки третину роб?т. Компан?я збанкрутувала припинила буд?вництво каналу у 1889 роц?, що спричинило розорення тисяч др?бних власник?в акц?й. Подальше розсл?дування виявило факти масово? корупц??, п?дкупу компан??ю посадових ос?б, редактор?в газет. Ця авантюра отримала назву Панамсько?, а слово ?панама? стало синон?мом афери, шахрайства. Нова компан?я була утворена в 1894 роц?, яка спробувала в?дшкодувати збитки попередньо? компан??.
?спано-американська в?йна 1898 п?дсилила нам?р США побудувати канал на Панамському перешийку в ц?лях посилення впливу в Зах?дн?й п?вкул?. 17 жовтня 1899 року внасл?док конфл?кту пом?ж консерваторами та л?бералами в Колумб?? спалахнула громадянська в?йна, яка продовжувалася до 21 листопада 1902 року. У 1901 Сполучен? Штати ?з Великою Британ??ю уклали догов?р Хея — Паунсфота, за яким Штати отримали право на спорудження Панамського каналу.
У 1903 США п?дтримали вимогу Панами про в?дд?лення в?д Колумб?? ? як винагороду отримали виняткове право в?д нового панамського уряду на буд?вництва каналу. На п?дстав? нового договору Хея — Бунау-Вариль? (англ. Hay-Bunau Varilla Treaty) в?д 18 листопада 1903, угода м?ж США ? Панамою надавала американцям право на ?в?чне? використання каналу з одноразовою виплатою в 10 млн долар?в США ? р?чно? оплати в 250 тис. долар?в. Зона Панамського каналу, площею майже 1700 км2, з яких 2?5 ? внутр?шн?ми водами, знаходилася п?д винятковою юрисдикц??ю Сполучених Штат?в.
Буд?вництво каналу розпочалося в 1904 роц?. Буд?вельникам каналу в умовах вологого троп?чного кл?мату довелося з?ткнутися з численними труднощами, зокрема — еп?дем?? та обвали. Щонайменше 27,5 тисяч роб?тник?в загинули п?д час буд?вництва каналу. 15 серпня 1914 року пройшло по каналу перше судно. 12 червня 1920 року в?дбулося оф?ц?йне в?дкриття каналу. Панамський канал був побудований Корпусом ?нженер?в арм?? США. У 1927, 1947, 1959 та 1964 роках спалахували демонстрац?? ? бунти проти контролю США над каналом. 9 с?чня 1964 року двадцять бунт?вник?в було вбито, а бл. 500 панамц?в отримали поранення. З американського боку було вбито 4 в?йськових.
У 1940 роц? президентом став Арнульфо Ар?ас, який був усунутий в?д посади в наступному роц?. В?н знову захопив владу у сво? руки у 1949-му й був скинутий у 1951 роц?. Хозе Антон?о Ремон, обраний президентом у 1952 роц? був вбитий у 1955 роц?. У 1955 пост президента зайняв Ернесто де ла Гуард?я, а в 1960 роц? Роберто Ч?ар?. У 1964 роц? на це м?сце прийшов Марко Роблес. Обраний на другий строк у 1968 роц?, в?д був скинутий через 11 дн?в п?д час в?йськового державного перевороту на чол? з генералом Торр?хос Геррером. З часом популярн?сть Торр?хоса серед народу зросла, хоча кра?на на той же час загрузла у великих боргах. В цей пер?од в?дбувалося буд?вництво дор?г, мост?в, житлових будинк?в, пройшла аграрна реформа тощо.
У 1970-х роках Панама зажадала рев?з?? трактату, закликаючи до в?дновлення суверен?тету на цьому терен? ? частку прибутку в?д використання каналу. У той же час визнано наявн?сть американц?в (близько 1/3 з 45 тис. мешканц?в у 1970, у тому числ? в?йськових) в зон?, як незаконну окупац?ю краю. 7 вересня 1977 п?дписано новий догов?р Торр?хоса-Картера (англ. Torrijos-Carter Treaties), зг?дно з яким за два роки передано Панам? близько 65 % територ?? зони. Решта терену було оголошено нейтральною територ??ю ? потрапило п?д сп?льне управл?ння Панами ? США до 31 грудня 1999 року, коли була передана в повному обсяз? Панам?.
США довгий час утримували значн? в?йськов? сили на р?зних базах у зон? Панамського каналу для того, щоб збер?гати американський влив на цю стратег?чно важливу м?сцев?сть. Незважаючи на те, що канал передавався панамськ?й адм?н?страц??, в?йськов? бази залишались, щоб забезпечити в?дкрите проходження американських корабл?в.
У липн? 1981 року Торр?хос розбився у ав?акатастроф? ? пост президента зайняв полковник Мануель Нор'?га. США мали довготривал? в?дносини з генералом Нор'?гою. З 1967 в?н працював на ЦРУ. У 1960-1980-х роках Нор'?га отримував до 100 000 долар?в щороку, п?зн?ше щор?чн? виплати зб?льшились до 200 000 долар?в. У 1988 роц? суд США звинуватив Норь?гу у торг?вл? наркотиками. У 1989 роц? п?сля повторно? судово? справи Норь?га скасував результати травневого загального голосування та поставив президентом свою мар?онетку Франциска Родр?геса. Нор'?га почав поступово схилятись у б?к СРСР п?д час Холодно? в?йни та отримував допомогу в?д Куби, Н?карагуа та Л?в??. У 1988 деяк? американськ? пол?тики (зокрема Елл?от Абрамс) просували ?дею збройного вторгнення, але тогочасний президент США Рональд Рейган в?дкинув ??, оск?льки побоювався, що це може зашкодити кандидату на пост президента Бушу виграти вибори. 7 травня 1989 у Панам? пройшли вибори президента та парламенту. Коал?ц?я опозиц?йних парт?й провела паралельний п?драхунок голос?в ? виявила, що б?льш?сть людей проголосували за опозиц?йного кандидата Г?ль?рмо Ендару. Уряд оголосив, що вибори виграв провладний кандидат Карлос Дюка. 11 травня Ендара потрапив у л?карню п?сля того, як його сильно побили приб?чники Нор'?ги. У жовтн? 1989 стався невдалий заколот проти Нор'?ги. 15 грудня 1989 року законодавчий уряд Панами оголосив Норь?гу президентом та оголосив в?йну з США.
16 грудня 1989 року стався ?нцидент у передм?ст? Панами Ель-Чорр?лло. Четверо американських в?йськових планували в?дпочити у м?ст?, однак змушен? були зупинитись б?ля блокпосту приблизно в 9:00. За ?х св?дченнями, вони були неозбро?н? та у приватному автомоб?л?. За св?дченням панамських в?йськових, американц? були озбро?н? та виконували розв?дувальну м?с?ю. Почалась перестр?лка, дво? американських солдат?в отримали поранення (один п?зн?ше помер у шпитал?). Св?дками под?? стали оф?цер флоту США та його дружина, що знаходились неподал?к. ?х заарештували, чолов?ка сильно побили, а ж?нц? погрожували з?валтуванням. П?сля ?нциденту президент Буш наказав розробити план вторгнення — час було призначено на 1 годину 20 грудня.
20 грудня 1989 року США окупували м?сто Панаму та захопили цив?льний аеропорт. Морськ? котики зруйнували особистий реактивний л?так Нор'?ги та потопили панамський в?йськовий катер. П?зн?ше було завдано удар?в по вс?х в?домих в?йськових базах та командних центрах. Норь?га почав просити притулку на територ?? дипломатично? м?с?? Ватикану, однак через сильний дипломатичний та психолог?чний тиск змушений був здатись. 3 с?чня 1990 його посадили у л?так ? в?дправили в ув'язнення на територ?ю США. Через к?лька годин п?сля початку вторгнення Г?ль?рмо Ендара у форт? Клейтон склав присягу, як обраний президент Панами.
1 вересня 1994 роц? склав присягу на пост президента колишн?й партнер Торр?хоса, Ернесто Перес Балладарес, а 1 вересня 1999 роц? М?рея Москосо Родр?гес.
.jpg)
У 2004 роц? посаду президента зайняв Март?н Торр?хос Есп?но, син генерала Торр?хоса. У 2009—2014 роках президентом Панами став Р?кардо Март?нелл?. У 2015 роц? вт?к ?з кра?ни та в травн? був оголошений ?нтерполом в м?жнародний розшук за орган?зац?ю прослуховування понад 150 ос?б п?д час сво?х повноважень. З 2015 року президентом Панами було обрано Хуан Карлоса Варелу, який на сьогодн? ? чинним головою держави.
- Lafeber, Walter. The Panama Canal: The Crisis in Historical Perspective (3rd ed. 1990), the standard scholarly account of diplomacy(англ.)
- Mellander, Gustavo A.; Nelly Maldonado Mellander (1999). Charles Edward Magoon: The Panama Years. Río Piedras, Puerto Rico: Editorial Plaza Mayor. ISBN 1-56328-155-4. OCLC 42970390(англ.).
- Mellander, Gustavo A. (1971). The United States in Panamanian Politics: The Intriguing Formative Years. Danville, Ill.: Interstate Publishers. OCLC 138568.
- Harding, Robert C. The History of Panama, Greenwood Publishers, 2006(англ.).
- Sweetman, Jack; ?American Naval History: An Illustrated Chronology of the US Navy And Marine Corps, 1775 — present?. Third Edition, Naval Institute Press, 2002(англ.).
- Tenenbaum, Barbara A. Encyclopedia of Latin American history and culture (1996)(англ.).
- Alarcón Nú?ez, óscar, Panamá Siempre fue de Panamá, Planeta, 2003(?сп.).
- Alberto Mckay L., La estructura del Estado paname?o y sus raíces históricas. Editorial Mariano Arosemena, INAC, 1998(?сп.).
- Alfredo Castillero Calvo, Conquista, Evangelización y Resistencia. INAC, Editorial Mariano Arosemena, 1995(?сп.)
- Celestino Andrés Araúz y Patricia Pizzurno, El Panamá Hispano (1501—1821) Comisión Nacional del V Centenario –Encuentro de Dos Mundos- de Espa?a Diario La Prensa de Panamá, Panamá 1991(?сп.).
- Justo Arosemena, El Estado Federal de Panamá, (febrero 1855). Obras Digitalizadas de la Biblioteca Nacional Ernesto Castillero R. 1999(?сп.).
- María del Carmen Mena García, La Sociedad de Panamá en el siglo XVI. Artes Gráficas Padura, S.A. Sevilla 1984(?сп.).
- ?.I.Дахно. Кра?ни св?ту: Енциклопедичний дов?дник. Ки?в. ?МАПА?. 2004. 608c. c.381-384.