自动驾驶汽车撞死行人案再还原：究竟哪里出错，安全如何保障
?стор?я ?спан??
Назва ??спан?я? — ф?н?к?йського походження. Римляни, як? завоювали ?спан?ю у 2–1 ст. до н. е., використали ?? у множин? (Hispaniae) для позначення всього П?ренейського п?вострова. У римськ? часи ?спан?я складалася спочатку з двох, а пот?м з п'яти пров?нц?й. П?сля розпаду Римсько? ?мпер?? вони були об'?днан? п?д владою вестгот?в, а п?сля нашестя мавр?в у 711 р. н. е. на П?ренейському п-ов? ?снували християнськ? ? мусульманськ? держави. ?спан?я як пол?тично ц?л?сне утворення виникла п?сля об'?днання Кастил?? та Арагону в 1474 роц?.
З час?в ?тал?йських гуман?ст?в епохи В?дродження встановилася традиц?я вважати нашестя варвар?в ? пад?ння Риму в 410 р. н. е. в?дправною точкою переходу в?д антично? епохи до Середньов?ччя, а саме Середньов?ччя розглядалося як поступове наближення до епохи В?дродження (XV—XVI ст.), коли знову пробудився ?нтерес до культури античного св?ту. Але Середньов?ччя в цьому рег?он? почина?ться з моменту мусульманського нашестя 711 року ? зак?нчу?ться захопленням християнами останнього оплоту ?сламу — Гранадського ем?рату, вигнанням ?вре?в з ?спан?? та в?дкриттям Нового Св?ту Колумбом у 1492 роц?.
Перемога араб?в у битв? на р. Гуадалете в П?вденн?й ?спан?? 19 липня 711 року ? загибель останнього короля вестгот?в Родер?ха два роки оп?сля вир?шили долю Вестготського корол?вства. Араби стали називати захоплен? ними земл? Аль-Андалуз. Це призвело до зародження Реконк?сти. Реконк?ста — в?д reconguistar, що означа? — перезавоювання П?ренейського п?вострова у VIII–XV ст. проти араб?в (мавр?в), що захопили частину п?вострова в 711–714 роках. Реконк?ста почалася у 722 року битвою при Ковадонз?. Вир?шальне значення мала битва при Навас-де-Толос? 1212 року, де об'?днан? сили Кастил??, Арагону, Португал?? ? Наварри завдали арабам велико? поразки. На середину XIII ст. б?льша частина п?вострова (за винятком Гранадського ем?рату) була повернена до християнського волод?ння.
Реконк?ста завершилася 1492 року взяттям ?спанцями Гранадського ем?рату, останнього оплоту мавр?в на П?ренейському п?востров?. У тому ж роц? Колумб зд?йснив свою першу експедиц?ю до Нового Св?ту.
Реконк?ста була зобов'язана сво?ми усп?хами не т?льки в?йськовим д?ям християн. Велику роль в?д?грала також готовн?сть християн йти на переговори з мусульманами ? надавати ?м право проживання в християнських державах, збер?гаючи сво? в?ру, мову ? звича?.
Завдяки плаванню Колумба 1492 року ? в?дкриттю Нового Св?ту була закладена основа ?спансько? колон?ально? ?мпер??. Оск?льки Португал?я також претендувала на заморськ? волод?ння, 1494 року був укладений Тордес?льяський догов?р про розпод?л м?ж ?спан??ю ? Португал??ю. У подальш? роки були значно розширен? меж? ?спансько? ?мпер??. Франц?я повернула Фернандо прикордонн? пров?нц?? Каталон??, а Арагон м?цно утримував сво? позиц?? на Сардин??, Сицил?? ? в п?вденн?й ?тал??.
.jpg)
?спанський король Карл I (роки правл?ння 1516–1556) став ?мператором Священно? Римсько? ?мпер?? п?д ?м'ям Карла V у 1519 р., зм?нивши свого д?да, Максим?л?ана I. П?д його владу потрапили ?спан?я, Неаполь ? Сицил?я, земл? Габсбург?в у Бельг?? ? Н?дерландах, Австр?я та ?спанськ? колон?? у Новому Св?т?. ?спан?я перетворилася на св?тову державу, а Карл став наймогутн?шим монархом ?вропи.
П?сля зречення Карла в?д влади 1556 року австр?йськ? волод?ння перейшли до його брата Фердинанда, але велика частина ?мпер?? д?сталася його сину Ф?л?пу II (роки правл?ння 1556–1598). Його пол?тика в Бельг?? ? Н?дерландах призвела до революц?? (1566) ? утворення в 1579–1581 рр. Республ?ки Сполучених пров?нц?й. Спроби залучити Англ?ю до сфери впливу Габсбург?в також виявилися безусп?шними. Нарешт? в 1588 р., обурений граб?жницькими нападами англ?йських моряк?в на ?спанських торговц?в ? допомогою королеви ?лизавети голландцям, в?н спорядив знамениту ?Непереможну армаду?, щоб висадити десант на п?вн?чному узбережж? Ла-Маншу. Цей зах?д зак?нчився загибеллю майже всього ?спанського флоту.
До великих пол?тичних досягнень в?дносяться придбання за спадщиною Португал?? 1581 року ? блискуча морська перемога над турками в битв? при Лепанто (1571), яка п?д?рвала в?йськово-морську м?ць осман?в.
Хоча п?сля смерт? Ф?л?па II ?спан?я все ще вважалася св?товою державою, вона знаходилася в кризовому стан?. Прибутки корол?вства, що зб?льшувалися за рахунок надходжень з колон?й, були величезними за м?рками XVI ст., але Карл V залишив величезн? борги, ? Ф?л?пу II довелося дв?ч? оголошувати кра?ну банкрутом: 1557 р., а пот?м у 1575 роц?.
Ф?л?п III (1598–1621) ? Ф?л?п IV (1621–1665) не змогли пол?пшити ситуац?ю. Перший з них уклав 1604 року мирний догов?р з Англ??ю, а пот?м 1609 року п?дписав 12-р?чне перемир'я з голландцями, але продовжував витрачати величезн? суми грошей на сво?х фаворит?в ? розваги. Вигнавши з ?спан?? мориск?в у пер?од з 1609 по 1614 р?к, в?н позбавив кра?ну б?льше чверт? м?льйона працелюбних жител?в. 1618 року спалахнув конфл?кт м?ж ?мператором Фердинандом II ? чеськими протестантами. З цього почалася Тридцятир?чна в?йна (1618–1648), в як?й ?спан?я виступила на сторон? австр?йських Габсбург?в, спод?ваючись повернути соб? хоча б частину Н?дерланд?в. 1648 року в Тридцятир?чн?й в?йн? було досягнуто миру, хоча ?спан?я продовжувала воювати з Франц??ю до укладення П?ренейського миру в 1659 роц?.
Хворобливий ? нервовий Карл II (1665–1700) став останн?м правителем з династ?? Габсбург?в в ?спан??. В?н не залишив спадко?мц?в, ? п?сля його смерт? корона перейшла до французького принца Ф?л?па Бурбона, герцога Анжуйського, онука Людовика XIV ? правнука Ф?л?па III. Його сходженню на ?спанський трон передувала загально?вропейська в?йна за ?спанську спадщину (1700–1714), в як?й Франц?я та ?спан?я воювали з Англ??ю ? Н?дерландами. ?спан?я разом з Франц??ю вела в?йни проти Велико? Британ?? (1739–1748, 1762–1763, 1779–1783). У вдячн?сть за п?дтримку Франц?я 1763 року передала ?спан?? величезну територ?ю Лу?з?ани в П?вн?чн?й Америц?.
Фернандо VII був в?дпущений Наполеоном на батьк?вщину, проте кортеси зажадали в?д нього присягнути конституц??, що той в?дмовлявся робити. Втручання арм??, перех?д на б?к короля генерала Ел?о, вир?шило питання на користь абсолютно? монарх??. П?сля розгону кортес?в ? вступу короля в Мадрид Ернандо об?цяв амн?ст?ю ? прийняття ново? конституц??, проте почав правл?ння з репрес?й як щодо тих, хто п?дтримував Жозефа Бонапарта, так ? до найл?беральн?ших прихильник?в кортес?в. Опорою монарх?? стали арм?я ? духовенство.
Придворн? ?нтриги ? слабохарактерн?сть короля не сприяли в?дновленню порядку н? у внутр?шн?х, н? по зовн?шн?х справах. В ход? французько? окупац?? ?спан?? в ?? заморських колон?ях почалася в?йна за незалежн?сть, в ход? яко? м?сцев? ел?ти в?дклалися в?д ослаблено? метропол??. У народ? накопичувалося невдоволення. В?йська п?д начальством п?дполковника Р?его 1 с?чня 1820 проголосили конституц?ю 1812 року ? в ?сла-де-Леон створили тимчасовий уряд, що видав в?дозву до народу. П?сля переходу на б?к повсталих низки пров?нц?й ? Мадрида король присягнув конституц?? ? скликав кортеси. ?х д?яльн?сть була спрямована головним чином проти майнових прив?ле?в церкви - було обкладено податком духовенство, однак стан справ в кра?н? це не пол?пшило. Зважаючи на в?дсутн?сть буржуаз?? л?беральн? починання кортес?в були сприйнят? в сусп?льств?, особливо в селянському середовищ?, негативно. Католицька опозиц?я набирала силу в пров?нц?ях ? кра?на знову почала скочуватися в анарх?ю.
На виборах 1 березня 1822 року радикали отримали б?льш?сть голос?в, п?сля чого в?рн? королю сили невдало спробували зайняти Мадрид. Фернандо звернувся за ?ноземною допомогою ? восени того ж року Священний союз ухвалив р?шення про збройне втручання в справи ?спан??. У кв?тн? 1823 року французька експедиц?я п?д командуванням герцога Ангулемського (95 тисяч) перейшла кордон ? розбила ?спанськ? в?йська. Вже 11 кв?тня кортеси, захопивши короля, втекли з Мадрида, куди 24 травня набув герцог Ангулемський, захоплено зустр?нутий народом ? дух?вництвом. Оточен? в Кад?с?, кортеси повернули королю абсолютну владу, проте оп?р л?берал?в тривав ще два м?сяц?. Для захисту Бурбон?в в ?спан?? залишилися 45 тисяч французьких солдат?в.
З 1833 р. по 1874 р. кра?на перебувала в стан? нестаб?льност?, переживши ряд соц?альних, економ?чних ? пол?тичних потряс?нь. Конституц?йне правл?ння було в?дновлене в 1834 р., а в 1837 р. була ухвалена нова Конституц?я, що обмежила владу монарха двопалатними кортесами. Революц?йн? под?? 1854-1856 рр. зак?нчилися розгоном кортес?в ? скасуванням л?беральних закон?в. Конституц?я 1869 р. проголосила ?спан?ю спадковою монарх??ю. Монарх?стська Конституц?я 1876 р. запровадила нову систему обмежено? парламентсько? влади, яка передбачала гарант?? пол?тично? стаб?льност? ? представництво в основному середнього ? вищого клас?в.
У 1879 р. в кра?н? була створена ?спанська соц?ал?стична роб?тнича парт?я. Останн? заморськ? волод?ння ?спан?я втратила внасл?док поразки в ?спано-американськ?й в?йн? 1898 р. Ця поразка засв?дчила повний в?йськовий ? пол?тичний занепад ?спан??.
У 1890 р. було введене загальне виборче право для чолов?к?в. Тим самим було п?дготовлене п?д?рунтя для утворення численних нових пол?тичних парт?й, як? в?дт?снили Л?беральну ? Консервативну парт??. Католицька церква все ще мала великий вплив, але ? вона все част?ше перетворювалася на об'?кт нападок з боку антиклерикал?в з нижчих ? середн?х прошарк?в сусп?льства.
Щоб обмежити владу короля, церкви ? традиц?йно? пол?тично? ол?гарх??, реформатори вимагали внести поправки до конституц??. ?нфляц?я п?д час Першо? св?тово? в?йни ? економ?чний спад у п?сляво?нн? роки посилили соц?альн? проблеми. Прагнучи пом'якшити пол?тичну ситуац?ю, генерал Пр?мо де Р?вера встановив у 1923 р. в?йськову диктатуру. Оп?р диктатур? посилився наприк?нц? 1920-х рок?в, ? в 1930 р. Пр?мо де Р?вера був змушений п?ти у в?дставку. На мун?ципальних виборах у кв?тн? 1931 р. у вс?х великих м?стах р?шучу перемогу здобули республ?канц?.
Друга республ?ка була урочисто проголошена Тимчасовим урядом, що складався з л?вих республ?канц?в, представник?в середнього класу ? представник?в соц?ал?стичного руху, як? виступали проти католицько? церкви ? мали нам?р п?дготувати п?д?рунтя для мирного переходу до ?соц?ал?стично? республ?ки?. Були зд?йснен? численн? соц?альн? реформи, Каталон?я отримала автоном?ю. Однак на виборах у 1933 роц? республ?кансько-соц?ал?стична коал?ц?я зазнала поразки через протид?ю пом?ркованих ? католик?в.
Стурбован? комун?стичною загрозою, прав? почали готуватися до в?йни. Генерал Ем?л?о Молу й ?нш? во?начальники, включаючи Франко, п?дготували антиурядову змову. Заснована в 1933 р. радикально-нац?онал?стична парт?я ??спанська фаланга? використала сво? терористичн? загони для провокування масових заворушень, як? могли б послужити мотивом для встановлення авторитарного режиму. Реакц?я л?вих сприяла розкручуванню сп?рал? насильства. Вбивство 13 липня 1936 р. л?дера монарх?ст?в Хосе Кальво Сотело послугувало в?дпов?дним приводом для виступу змовник?в.
Бунт?вники взяли п?д контроль приблизно третину територ?? ?спан??: Гал?с?ю, Леон, Стару Кастил?ю, Арагон, частину Естремадури ? Андалузький трикутник в?д Уельви до Сев?ль? ? Кордови.
Заколотники з?ткнулися з неспод?ваними труднощами. В?йська, направлен? генералом Молу проти Мадрида, були зупинен? роб?тничою м?л?ц??ю в горах Сь?рра-де-Гвадаррама на п?вноч? в?д столиц?. Заколот перер?с у громадянську в?йну.
21 вересня на аеродром? поблизу Саламанки пров?дн? бунт?вн? генерали зустр?лися, щоб обрати головнокомандувача. Був обраний генерал Франко, який у той же день перекинув в?йська в?д передм?стя Мадрида на п?вденний зах?д до Толедо, щоб зв?льнити фортецю Алькасар. 28 вересня Франко був затверджений главою нац?онал?стично? держави ? в?дразу встановив у зон? свого контролю режим одноос?бно? влади.
4 березня 1939 р. в Мадрид? командувач республ?кансько? арм?? центру полковник Сехизмундо Касадо п?дняв заколот проти республ?канського уряду, спод?ваючись припинити безглузде кровопролиття. Франко нав?др?з в?дмовився в?д його пропозиц?й про перемир'я, ? в?йська почали здаватися по вс?й л?н?? фронту. Коли 28 березня нац?онал?сти ув?йшли в спустошений Мадрид, 400 тис. республ?канц?в почали вих?д з кра?ни. Перемога фаланг?ст?в привела до встановлення диктатури Франко. Б?льш як 1 млн людей потрапили до в'язниць або трудових табор?в. Кр?м 400 тис., що загинули п?д час в?йни, в пер?од з 1939 по 1943 було страчено ще 200 тис. ос?б.
Коли у вересн? 1939 р. почалася Друга св?това в?йна, ?спан?я була ослаблена ? спустошена Громадянською в?йною ? не наважилася виступити на боц? кра?н ?ос?? Берл?н — Рим. Тому безпосередня допомога Франко союзникам обмежилася в?дправленням 40 тис. добровольц?в ?спансько? блакитно? див?з?? на Сх?дний фронт (сам Франко дозволу на це не давав, хоч ? не забороняв). У 1943 р., коли стало ясно, що Н?меччина програ? в?йну, Франко ?охолонув? до Н?меччини. У к?нц? в?йни ?спан?я знаходилася в дипломатичн?й ?золяц?? ? не входила до складу ООН ? НАТО, але Франко не втрачав над?? на примирення з Заходом. У 1953 р. США й ?спан?я уклали угоду про створення к?лькох в?йськових баз США на територ?? ?спан??. У 1955 р. ?спан?я була прийнята в ООН.
У 1966 був ухвалений Орган?чний закон, що вн?с ряд л?беральних поправок до Конституц??. Режим Франко породив пол?тичну пасивн?сть переважно? б?льшост? ?спанц?в. Перес?чн? громадяни не виявляли ?нтересу до державних справ; б?льш?сть з них займалися пошуком сприятливих можливостей для п?двищення р?вня життя.
В останн? роки свого життя Франко послабив контроль над державними справами. У червн? 1973 р. в?н поступився посадою прем'?р-м?н?стра, яку об?ймав протягом 34 рок?в, адм?ралу Лу?су Карреро Бланко. У грудн? Карреро Бланко був убитий баскськими терористами, ? його зам?нив Карлос Ар?ас Наварро, перший цив?льний прем'?р-м?н?стр п?сля 1939 року. У листопад? 1975 р. Франко помер. Ще в 1969 р. Франко оголосив сво?м наступником принца Астур?йського Хуана Карлоса з династ?? Бурбон?в, онука короля Альфонса XIII, який очолив державу як король Хуан Карлос I.
Смерть Франко прискорила процес л?берал?зац??, що почався ще за його життя. До червня 1976 р. кортеси дозволили пол?тичн? м?тинги ? легал?зували демократичн? пол?тичн? парт??. У липн? прем'?р-м?н?стр кра?ни Ар?ас, посл?довний консерватор, змушений був поступитися сво?м кр?слом Адольфо Суаресу Гонсалесу. Законопро?кт, що готував основу для проведення в?льних вибор?в до парламенту, був прийнятий кортесами в листопад? 1976 р. ? схвалений на нац?ональному референдум?.
У 1978 р. парламент ухвалив нову Конституц?ю, яка була схвалена на загальному референдум? в грудн?.
Суарес п?шов у в?дставку в с?чн? 1981 року. Його наступником став Леопольдо Кальво Сотело. Скориставшись зм?ною влади, консервативно налаштован? оф?цери вир?шили влаштувати державний переворот, але король, спираючись на в?дданих во?начальник?в, поклав край спроб? захоплення влади.
Процес переходу до демократ?? завершився в середин? 1980-х рок?в. До того часу кра?на подолала небезпеку повернення до старого, а також екстрем?стський сепаратизм, який часом загрожував ц?л?сност? держави. Ч?тко виявилася масова п?дтримка багатопарт?йно? парламентсько? демократ??. Однак збер?галися значн? розходження у пол?тичних поглядах. Опитування громадсько? думки св?дчило, що перевага нада?ться л?воцентризму нар?вн? з посиленням потягу до пол?тичного центру.
У 1982 р. була попереджена ще одна спроба в?йськового путчу. Вперше з 1930-х рок?в до влади в ?спан?? прийшов уряд соц?ал?ст?в. Пол?тика соц?ал?ст?в все б?льше розходилася з програмними установками л?вого крила. Уряд взяв курс на кап?тал?стичний розвиток економ?ки, що включав сприятлив?сть для ?ноземних ?нвестиц?й, приватизац?ю промисловост?, плаваючий курс песети ? скорочення кошт?в на програми соц?ального забезпечення. Протягом майже восьми рок?в економ?ка ?спан?? усп?шно розвивалася, однак важлив? соц?альн? проблеми залишалися невир?шеними. Зростання безроб?ття у 1993 р. перевищило 20%.
У 1980-х роках ?спан?я почала т?сн?ше сп?впрацювати ?з зах?дними кра?нами в економ?чн?й ? пол?тичн?й сферах. У 1986 р. кра?на вступила до ?С, а в 1988 р. продовжила на в?с?м рок?в двосторонню угоду про оборону, яка дозволя? США використовувати в?йськов? бази на територ?? ?спан??. У листопад? 1992 р. ?спан?я ратиф?кувала Маастрихтський догов?р про утворення ?С.
?нтеграц?я ?спан?? з кра?нами Зах?дно? ?вропи ? пол?тика в?дкритост? зовн?шньому св?ту гарантували захист демократ?? в?д в?йськових переворот?в, а також забезпечували приплив ?ноземних ?нвестиц?й.
Одним з джерел напруженост? в ?спан?? залишався тероризм басксько? групи ЕТА, що не припинявся багато рок?в, вона взяла на себе в?дпов?дальн?сть за 711 вбивств, ско?них у пер?од з 1978 р. по 1992 р?к. Гучний скандал спалахнув, коли стало в?домо про ?снування нелегальних пол?цейських п?дрозд?л?в, як? вбивали член?в ЕТА в п?вн?чн?й ?спан?? ? п?вденн?й Франц?? у 1980-х роках.
Економ?чний спад, що став очевидним у 1992 р., посилився в 1993 роц?, коли значно зросло безроб?ття ? скоротилося виробництво. Оздоровлення економ?ки, що почалося в 1994 р., вже не могло повернути соц?ал?стам колишн?й авторитет.
П?сля 1993 р. для створення житт?здатно? коал?ц?? в кортесах ?СРП скористалася п?дтримкою парт?? Конвергенц?я та ?днання (?Кт??), яку очолював прем'?р-м?н?стр Каталон?? Жорд? Пужол, що використав цей пол?тичний зв'язок для подальшо? боротьби за автоном?ю Каталон??. У жовтн? 1995 р. каталонц? в?дмовилися п?дтримувати уряд соц?ал?ст?в, що зазнавав р?зко? критики, ? змусили його провести нов? вибори.
Хосе Мар?я Аснар додав нового динам?чного ?м?джу консервативн?й НП, що допомогло ?й перемогти на виборах у березн? 1995 року. Однак, щоб сформувати уряд, НП була змушена звернутися до Пухоля ? його парт??, а також до парт?й Кра?ни Баск?в ? Канарських Остров?в. Новий уряд надав додаткових повноважень рег?ональним органам влади; кр?м того, у розпорядження цих орган?в почала надходити вдв?ч? б?льша частина прибуткового податку (30% зам?сть 15%).
Пр?оритетними завданнями у процес? п?дготовки нац?онально? економ?ки до введення ?дино? ?вропейсько? валюти уряд Аснара вважав зменшення деф?циту бюджету за рахунок найсувор?шо? економ?? державних витрат ? приватизац?ю державних п?дпри?мств. НП вжила таких непопулярних заход?в, як скорочення фонду ? заморожування зароб?тно? плати, зменшення фонд?в соц?ального забезпечення ? дотац?й. Тому наприк?нц? 1996 р. вона знову поступилася позиц?ями ?СРП.
У червн? 1997 р., п?сля 23 рок?в перебування на посад? кер?вника ?СРП, Фел?пе Гонсалес оголосив про свою в?дставку. На ц?й посад? його зм?нив Хоак?н Альмун?а, який ран?ше очолював парт?йну фракц?ю соц?ал?ст?в у парламент?. Тим часом в?дносини м?ж урядом Аснара ? основними рег?ональними парт?ями ускладнилися. Уряд з?ткнувся з новою кампан??ю терору, розв'язаною баскськими сепаратистами з ЕТА проти вищих державних ? мун?ципальних чиновник?в.
- 1000 рок?в до н.е. — найдавн?ша держава на територ?? ?спан?? — Тартесс.
- VII ст. до н.е. — колон?зац?я узбережжя ф?н?кийцями ? греками.
- VI ст. до н.е. — поява племен ?бер?в.
- V ст. до н.е. — заселення територ?? кельтськими племенами.
- III ст. до н.е. — кра?на знаходиться п?д владою Карфагена.
- 197 р. до н.е. — ?спан?я завойована римлянами.
- 409 р. — вторгнення вандал?в, алан?в, свев?в.
- 418 р. — утворення корол?вства вестгот?в з? столицею в м. Толедо. Вандали витиснут? в П?вн?чну Африку.
- 711—718 р. — майже вся територ?я ?спан?? захоплена арабами (маврами).
- 718 р. — поразка мавр?в при Кеваденри. Утворення Астур?йського корол?вства.
- 756 р. — араби створили в ?спан?? Кордовський хал?фат.
- 785—811 р. — франки, в?двоювавши територ?ю до р. Ебро, заснували ?спанську марку.
- IX ст. — у П?ренеях утворилося Наваррське корол?вство.
- 924 р. — Астур?йське корол?вство стало називатися Леонським.
- 1035 р. — утворення Кастильського та Арагонського корол?вств.
- 1037 р. — об'?днання Леона ? Кастил??.
- 1066 р. — кастильц? зв?льнили в?д мавр?в м. Толедо ? зробили його сво?ю столицею.
- 1118 р. — Арагон в?двоював в араб?в м. Сарагосу.
- 1212 р. — об'?днан? сили ?спанц?в розгромили араб?в у битв? п?д Де-Толоса. Маври зберегли за собою т?льки Гранаду.
- 1479 р. — шлюб Фернандо Арагонського й ?забелли Кастильсько? створив ?дине ?спанське корол?вство.
- 1480 р. — установа ?нкв?зиц?? в ?спан??.
- 1492 р. — завершення вигнання мавр?в ?з кра?ни — узята Гранада. Колумб в?дкрив Америку. Початок ?спансько? колон?зац?? Центрально? ? П?вденно? Америки. Виселення з кра?ни ?вре?в.
- 1504 р. — при?днання до ?спан?? Неаполя ? Сицил??.
- 1516 р. — ?спанц? установили сво? панування в Н?дерландах.
- 1519 р. — Карл ? — ?мператор Священно? римсько? ?мпер??. Розкв?т могутност? ?спанського корол?вства, де ?н?коли не заходило сонце?.
- 1559 р. — п?д владу ?спансько? корони переходять земл? Центрально? ? П?вн?чно? ?тал??.
- 1566 р. — Н?дерландська революц?я привела до втрати ?спанцями ц??? територ??.
- 1581 р. — ?спан?я захопила Португал?ю.
- 1588 р. — англ?йц? розгромили ?Непереможну армаду? — ?спанський флот, що готувався висадити в?йська на територ?ю Англ??.
- 1668 р. — в?дновлена незалежн?сть Португал??.
- 1701—1714 р. — в?йна за ??спанську спадщину? ? втрата ?вропейських волод?нь ?спан??.
- 1767 р. — вигнання з кра?ни ордена ?зу?т?в.
- 1805 р. — при Трафальгар? англ?йц? розбили франко-?спанський флот. ?Володаркою мор?в? ста? Англ?я.
- 1807 — 1814 р. — в?йна в ?спан?? проти в?йськ наполеон?всько? Франц??.
- 1810 — 1826 р. — в?йна за незалежн?сть в американських колон?ях ?спан??. ?спанцям удалося зберегти тут т?льки Кубу ? Пуерто-Рико.
- 1834 р. — оф?ц?йне скасування ?нкв?зиц?? в ?спан??.
- 1898 р. — ?спано-американська в?йна ? втрата Куби, Пуерто-Рико ? Ф?л?пп?н.
- 1899 р. — Н?меччина купила в ?спан?? Карол?нськ? ? Мар?анськ? острови в Тихому океан?.
- 1912 р. — угода з Франц??ю про розд?л Марокко.
- 1914 — 1918 р. — ?спан?я зберегла нейтрал?тет в Перш?й св?тов?й в?йн?.
- 1931 р. — перемога на виборах республ?канц?в ? скинення короля.
- 1936 р. — вибори виграв Народний фронт (комун?сти, соц?ал?сти й анарх?сти). Початок громадянсько? в?йни в ?спан??. Прав? одержували допомогу в?д Н?меччини й ?тал??, л?в? — в?д СРСР.
- 1939 р. — поразка л?вих сил ? встановлення в кра?н? диктатури генерала Франко.
- 1939 — 1945 р. — нейтрал?тет в ?? св?тов?й в?йн?.
- 1953 р. — в?йськовий пакт про вза?модопомогу ?з США.
- 1956 р. — ?спан?я визнала незалежн?сть Марокко.
- 1975 р. — смерть генерала Франко. ?спан?я ста? конституц?йною монарх??ю на чол? з королем Хуаном-Карлосом Бурбоном. Демократизац?я громадського життя в кра?н?.
- ?сторичний нарис[недоступне посилання з червня 2019]
- Географ?я та ?стор?я ?спан?? : пос?бник з кра?нознавства / Ки?вський держ. л?нгв?стичний ун-т ; уклад. А. О. Серебрянська. - К. : [б.в.], 1998. - 269 с. - ISBN 966-7443-08-6
- Нов?тня ?стор?я ?спан?? в житт?писах корол?в. Альфонсо Х??? - король парадокс?в / О. П. ?ваницька. - Черн?вц? : Книги-ХХ?, 2006. - 232 с.: ?л. - Б?бл?огр.: с. 227-230. - ISBN 966-8653-70-X
- Хуан Карлос I: шлях до корони : монограф?я / О. П. ?ваницька ; Донец. нац. ун-т ?м. Василя Стуса. - В?нниця : ТВОРИ, 2019. - 359, [18] с. : фот. - (Нов?тня ?стор?я ?спан?? у житт?писах корол?в). - Б?бл?огр.: с. 356-359. - 300 прим. - ISBN 978-966-949-213-5
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Нормативний контроль |